26 квітня 1986 року під час проведення проєктних випробувань сталася аварія. Вона повністю зруйнувала четвертий реактор станції і спричинила значне забруднення навколишньої території радіоактивними речовинами.
Внаслідок катастрофи повністю евакуювали населення міст Прип’яті та Чорнобиля та всіх інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо станції. Сама аварія стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства.
Майже всі працівники і перші пожежники-ліквідатори померли через опромінення. Основна частина робіт з ліквідації наслідків аварії була виконана в 1986—1987 рр. У них брали участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) – близько 600 000 людей, здебільшого українців.
Із перших днів катастрофи на ЧАЕС радянське керівництво прагнуло приховати її страшні наслідки від власного суспільства й цивілізованого світу. Але великий викид радіаційних речовин був зафіксований за межами СРСР. Провідні демократичні держави стали бити на сполох і вимагати від москви роз’яснень ситуації.
Сотні тисяч людей були мобілізовані на ліквідацію наслідків аварії. Вони почали розповідати, що реально відбувається на місці катастрофи своїм родичам і колегам.
Так розкрилася страшна правда як про саму аварію на ЧАЕС та її наслідки, так і про антилюдську суть радянської авторитарної системи управління, за якої сталася ця найбільша техногенна катастрофа людства.
Годі й донині осягнути повністю всі наслідки і втрати від Чорнобильської катастрофи. Це мільйони зламаних людських життів і доль, величезні забруднені території, втрата унікальної національно-культурної спадщини українського Полісся, які досі даються нам узнаки.
Найбільше постраждала Україна. І саме Чорнобильська катастрофа та її страшні наслідки стали одними із головних аргументів для українців 1 грудня 1991 року, коли вони прийшли на виборчі дільниці і на Всеукраїнському референдумі з результатом понад 90% голосів підтримали Акт проголошення Незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року.
Наслідки Чорнобильської катастрофи залишаться з нами назавжди, в нашій національній історії. І завжди треба пам’ятати, що світ тоді врятувала людяність і добрі серця мільйонів простих людей – пожежників, міліціонерів, медиків, військових.
І сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, кого вже з нами немає, та уклінно дякуємо тим, хто з нами ще поряд і досі надихає нас своїм героїзмом.
Україна в сьогоднішній боротьбі за свою незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора добре пам’ятає і засвоїла урок Чорнобиля.
Ми самі є господарями своєї землі і своєї держави.
Пам’ятаємо. Не забудемо.
Слава Україні! Героям Слава!