Віктору було 50 років. За фахом був трактористом, водієм.
18 березня 2023 року під час ворожого обстрілу під Миколаєвом Віктор отримав важкі поранення. Тривалий час родина не могла знайти навіть його тіло, щоб гідно поховати. Пізніше виявилося, що після вибуху, з чисельними важкими пораненнями, його доставили до шпиталю, де він помер у той же день. Довгий час тривало встановлення особистості, і лише після підтвердження повідомили родині про його загибель.
“Весь цей час ми жили надією, – розповіла нам його дружина Валентина, – його брат їздив на впізнання тіл, ми телефонували на гарячі служби, але дива не сталося…”
Йому пасувало кермо трактора, комбайна, він любив свою роботу. За словами Валентини, її чоловік був весельчак і оптиміст, завжди тримав слово, був дуже чуйний і добрий. Любив свою сім’ю і Україну. Був справжнім борцем, мав бойовий досвід і бойовий дух. Він був достойним сином своєї країни, який не пошкодував власного життя задля її захисту від рашистської навали.
Саме таким він і залишиться у пам’яті друзів, рідних, побратимів і знайомих.