Вадим Кобзар народився і виріс у Біляївці. Тут живуть його батьки, рідні. Кілька років тому він переїхав з дружиною до Чернігова, і там у 2022 році мобілізувався. Загинув 29 жовтня 2023 року і похований на Чернігівщині. Йому було 28 років. В нього залишилась маленька донька.
27 липня 2022 року мобілізувався до ЗСУ. Проходив службу у 92 бригаді, був командиром саперного відділення. Знаходився у найгарячіших точках – Куп’янськ, Сватівський напрямок, Бахмут.
Друзі-земляки Вадима згадують, що він був світлою людиною з великим добрим серцем. Побратими зазначають, що він був хоробрий воїн, лідер, взірець сміливості та справедливості для них. Завдяки мінним загородженням, створеними Вадимом за час служби, знищено багато ворожої техніки та самих окупантів.
Останнє завдання Вадима теж було героїчним. Він прокладав дорогу для штурму ворожих позицій. Бездоганно виконав свою справу, але на жаль, потрапив у ворожу засідку, де загинув.