Денису було 39 років, тринадцять з них він жив у Майорах разом з сім’єю – дружиною та двома синами. До війни займався підприємницькою діяльністю, відкрив невеликий магазин. Денис завжди підтримував село як меценат, відгукувався на добрі справи та ініціативи односельчан. Його брат Андрій розповідає, що на війну Денис пішов добровільно. Мобілізувався у квітні 2022 року. Три місяці проходив військову підготовку. Після навчання відправився на передову. Служив матросом в 1-му окремому батальйоні морської піхоти. Воював на Херсонському та Донецькому напрямках. Остання їх з побратимами дислокація була Запорізька область.
– Ми спілкувалися з ним напередодні бою, – розповідає брат. – Сподівалися до останнього, що він живий. У списку поранених було його прізвище. Але з’ясувалося, що це був інший солдат, з таким самим прізвищем.
За інформацією рідних, життя Дениса обірвалося під час штурму позицій.
У їх пам’яті, пам’яті друзів та сусідів він назавжди залишиться чуйною, порядною, життєрадісною людиною, хазяйновитим чоловіком та люблячим батьком.
Загинув 19 червня 2023 року, поховали воїна на кладовищі в селі Майори.