1. Здійснює виявлення та веде облік:
– осіб з інвалідністью;
– одиноких непрацездатних громадян (які потребують соціально-побутового обслуговування та допомоги, обстеження їх матеріально-побутових умов проживання і визначення потреб в необхідності надання різних видів послуг);
– осіб похолого віку, осіб з інвалідністю, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;
– осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з безробіттям стихійним лихом, катастрофою і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похолого віку, осіб з інвалідністю), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
2. Проводить оцінку потреб особи, сім’ї, обстеження матеріально-побутових умов за їх згодою, визначає планування надання соціальних послуг та метод соціальної роботи; впроваджує нові соціальні технології, спрямовані на виявлення отримувачів соціальних послуг на ранніх стадіях життєвих проблем.
3. Надає відповідно до визначених індивідуальних потреб сім’ї наступні соціальні послуги:
– консультування;
– представництво інтересів;
– посередництво;
– соціальну профілактику;
– соціальний супровід/патронаж;
– соціальну адаптацію;
– соціальну реабілітацію;
– абілітацію;
– соціально-психологічну реабілітацію;
– соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
– кризове та екстрене втручання;
– догляд вдома та інщі послуги.