Йому було 37…
Єдиного сина втратили батьки, а Україна – свого воїна, який став на її захист в перші місяці війни і був вірний військовій присязі до останнього подиху.
Євген виріс у Біляївці. Навчався у першій школі, потім – у третій. За словами батька, мав хист до хімії та біології, отримав з цих предметів відзнаку у випускному класі.
Без вступних іспитів вступив до Одеського аграрного університету на зооінженерний факультет. Під час навчання брав участь у різних наукових конкурсах, посів третє місце з хімії серед студентів СНД, написав роботу з генетики, яка стала кращою в університетському конкурсі.
Однак на третьому курсі Євген перевівся на заочне відділення, і його призвали до армії. Військову строкову службу проходив в артилерійських військах на Київщині.
Після закінчення прийняв рішення залишитися в лавах Збройних Силах України, підписав контракт, служив у 30-ій окремій механізованій бригаді.
Військовий брав участь у головному святковому параді з нагоди 65-ої річниці перемоги в Києві. Там під час урочистостей отримав подяку Міністра оборони України.
У 2012 році демобілізувався за станом здоров’я.
У цивільному житті Євген працював охоронцем. Під час АТО виявив бажання захищати Україну на сході, але отримав відмову через здоров’я.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він знову прибув до військкомату і 4 квітня 2022 року мобілізувався.
У складі першої окремої танкової Сіверської бригади виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, був навідником самохідної установки.
У грудні 2022 року через хворобу Євген потрапляє в госпіталь. Після лікування його тимчасово переводять в інженерні війська, у резерв. А 20-го липня у зв’язку з погіршенням стану здоров’я життя захисника неочікувано та передчасно обривається.
Попри все, розповідають батьки, син жодного разу не скаржився на військову службу, непрості умови чи проблеми зі здоров’ям. Небагатослівним був навіть коли знаходився в госпіталі. На всі питання рідних завжди відповідав – в мене все в порядку, не переживайте.
У мирному житті, згадують вони, Євген був дуже товариською, відкритою, комунікабельною людиною. Ніколи не відмовляв у допомозі. Вірив у перемогу України та до останнього подиху був готовий її захищати.