Відправився на передову, щоб захищати Україну від російської навали 27 жовтня 2022 року.
Як розповіла сестра загиблого захисника Ганна, їх батько був військовим. І саме його служба привела їх родину до Біляївки.
Навчався Валерій Панасюк у Біляївській першій школі, закінчив там 11 класів. У мирному житті мав професію електрика і багато років працював за фахом.
Був одружений, в нього залишилася донька.
В армії Валерій у юності не служив. Не пройшов за станом здоров’я. Але коли розпочалася повномасштабна війна, це не зупинило його. Він став добровольцем тероборони. Потім записався до лав ЗСУ.
– Він був досить наполегливий у своїх рішеннях, ми це знали і ніхто з родини його не відмовляв. Батько, якого ми, на жаль, теж нещодавно втратили, ним би пишався, – розповіла Ганна.
– Декілька місяців брат проходив військові навчання. Був небагатослівний. Його найулюбленіші слова, які він завжди нам повторював, щоб ми не хвилювались: все нормально, все під контролем.
Потім написав, що з 27 жовтня він на фронті десь під Донецьком. А 5 листопада нам принесли страшну звістку – повідомлення, де було написано: загинув 3 листопада під час виконання бойового завдання. Й досі не можемо в це повірити…